Бо всі його пристрасні метафори надто нагадували попередні ласки за п'ять хвилин до ліжка. Ці юні діви просто фізично відчували, як він гладить їх по спині елегантними формулами, шепочучи на вушко гарячі теореми.

Головне — не вір своїм очам. Справжня реальність лише одна, і точка.

У будь—якій фортеці за тривалої облоги рано чи пізно відкривається пролом. Причому в найнесподіванішому місці.

Невже вона  справді означає для мене більше, ніж я вважав? Але в якому значенні? Здається мені, ця дівчинка щось на кшталт зашифрованого послання. Яке я вже отримав, але ніяк не можу прочитати

Вмирати не страшно. Страшно, коли випадаєш із реальності. Або, коли реальність викидає тебе.

Життя в містах привчає дивитися хіба що собі під ноги. Про те, що на світі буває небо, ніхто й не згадає...

І якщо вже говорити відверто, з усіх авторів я найвище ціную лише тих, хто змушує особисто мене читати не відриваючись.

Зрештою, — продовжувала подруга, — людям спокійніше з тими, хто знущається, аніж з тими, з кого знущаються. І радіють:«Боже, яке щастя, що все це витворять не зі мною!» У будь—які часи в будь—якому суспільстві за великим рахунком відбувається те саме: всі прагнуть приєднатися до більшості і не паритися.

Душа людини — святиня, яку ніхто не має права втоптувати у багнюку. Найстрашніша мука на світі — безсилля, тіло, що зжирає після того, як над душею поглумилися.

Дольові зустрічі породжують не менш доленосні наслідки...