Болісно чекати, якщо ти знаєш, що треба робити далі.

Якщо жінка дивиться на вас сердито і звинувачуючи, це зовсім не означає, що вона чимось незадоволена. Єдине про що кричить такий погляд:«Ну, скажи що-небудь! Почни розмову! Ти ж розумієш, що я не можу порушити мовчання першою!

— Постарайся забути про погане, — порадила жінка.
Я підморгнув:
— Погане забувати не можна, поважна пані: як же дізнатися про добре, якщо не пам'ятаєш, як виглядає погане?

Я був би радий спілкуванню навіть із небезпечним противником, аби не розмовляти самому із собою. Не тому, що співрозмовник - ніякий, а тому що прокручувати в голові одні й ті ж спостереження, що іноді обзаводяться (або ж втрачають їх) гіпотезами, які пояснюють все або зовсім нічого, - справа невдячна. Після години посиленої роботи мозок починає натужно рипіти і недобрим словом поминати свого настирливого господаря. Простіше кажучи: перенапружується.

Сльози не полегшують біль, не вірте! Вони тільки топлять її на якийсь час. Але пройдуть дні, у найкращому разі — роки, і біль, який не досягнув свого в попередній раз, повернеться, і тоді ви пошкодуєте про те, що погасили ту першу пожежу.

Повітря таке свіже і терпке, що навіть на мові відчувається гіркоту молодої зелені. Початок літа, якого щастя ще можна побажати?

" Очі - дзеркало душі". Тільки не твоєї власної душі, а твого співрозмовника. У будь-якому з моментів. Тільки коли ти один, у твоїх очах можна розглянути твою душу... адже на самоті ти розмовляєш із собою, чи не так?