Оксана Панкеєва. Шлях, який вибирає нас

Тільки злетиш, розправиш крильця, відчуєш себе вільним птахом, що ширяє десь високо—високо над грішною землею з її повсякденними проблемами... і тут тебе обов'язково ракеткою по морді — хрясь! І одразу згадуєш — та який же ти птах? Ти розмріяний тенісний м'ячик!
Докладніше