Якщо чоловік і жінка згрішили, нехай віддаляються в пустелю і там люблять чи ненавидять один одного. Треба затаврувати і того, й іншого. Якщо хочете, позначте клеймом обох, але ж не можна карати одну, залишивши іншому свободу. Не можна, щоб був один закон для чоловіків, а інший для жінок.

Історія жінок — це історія найгіршого виду тиранії, яку знав світ. Тиранія слабкого над сильним.

Ось типова жінка! Сентиментує на словах, залишаючись при цьому найдосконалішою егоїсткою.
(Як це типово для жінки! Ви говорите так сентиментально, а самі залишаєтеся наскрізь егоїсткою.)

Люди завжди сміються з своїх трагедій, — це єдиний спосіб переносити їх.

Секрет життя полягає в тому, щоб до всього ставитися якомога легше.

Я обожнюю чоловіків за сімдесят. Вони завжди пропонують жінкам любов до труни.

Ніщо так не шкодить роману, як почуття гумору у жінці. Або нестача його в чоловікові. (Жінки стали надто дотепними. Ніщо так не заважає у коханні, як почуття гумору у жінки та його відсутність у чоловіка.)

Ушляхетнює людину тільки інтелект.

Бувати у суспільстві просто нудно. А бути поза суспільством — уже трагедія.

Я зганьблена, а він — ні. От і все. Звичайна історія чоловіка та жінки, так було і так завжди буде. І кінець її — звичайний кінець. Жінка страждає. А чоловік іде вільним.