Микола Олексійович Островський. Як гартувалася сталь
Серце часто билося. Ось вона, заповітна мрія, що стала дійсністю! Розірвано залізне кільце, і він знову — вже з новою зброєю — повертався до ладу й до життя.
Серце часто билося. Ось вона, заповітна мрія, що стала дійсністю! Розірвано залізне кільце, і він знову — вже з новою зброєю — повертався до ладу й до життя.
І він, солдат, вбиває для того, щоб наблизити день, коли на землі не вбиватимуть один одного.
Смерть – це назавжди не жити.
Вмій жити і тоді, коли життя стає нестерпним.
Провівши його через їдальню до кімнати з величезною дубовою шафою, Тоня відчинила дверцята. Павло побачив кілька сотень книг, що стояли рівними рядами, і здивувався небаченому багатству.