— Я дуже люблю осінні похмурі дні, — сказав Їжачок. — Сонечко тьмяно світить, і так туманно — туманно...
— Спокійно, — сказав Ведмедик.
- Ага. Наче все зупинилося і стоїть.
- Де? — запитав Ведмедик.
- Ні, взагалі. Стоїть і не рухається.
- Хто?
— Ну, як ти не розумієш? Ніхто.
— Ніхто вартий і не рухається?
- Ага. Ніхто не рухається.