Ганна Гавальда. Мені б хотілося, щоб мене хтось десь чекав...
Я з Мелона, живу на Вокзальній площі в будинку чотири і хочу одразу тебе попередити: я не маю стереосистеми на балконі
Я з Мелона, живу на Вокзальній площі в будинку чотири і хочу одразу тебе попередити: я не маю стереосистеми на балконі
Як би мені хотілося, щоб хтось десь чекав на мене. Зрештою, це не так уже й складно.
У мене починається депресія. Ні, нічого серйозного не відбувається: ні крокодилячих сліз, ні транквілізаторів, ні відсутності апетиту, ні бажання закритися в себе і нікого не бачити. Просто мене все дістало.
Не можна сказати, що мене це так сильно засмучує — швидше, протверезить.
Головне - не місце, де знаходишся, а стан духу, в якому перебуваєш.
Жодна поважаюча себе парижанка на бульварі Сен-Жермен не переходитиме проїжджу частину білою«зеброю» на зелене світло. Парижанка, що поважає себе, дочекається щільного потоку машин і кинеться прямо, знаючи, що ризикує.
У мене до тебе одне прохання, лише одне. Мені хотілося б відчути тебе.