Його очі такого ж невизначеного відтінку, як міське небо у дощову погоду. Коли він сміється, в них мерехтять підступні іскорки.

На мій погляд, немає  такого поняття, як добрий чи поганий християнин. Є погані та добрі люди.

Ми були заражені, просякнуті недовірою, що вигодовується гордістю, — останнім притулком ізгоїв.