Вічно сидячи без грошей, він, як усі люди, не позбавлені здібностей, міг зануритися в невимовну лінощі і раптом кидав одне—єдине слово, що коштувало цілої книги, на заздрість тим панам, у яких у книзі не було жодного живого слова.
Тільки бідний юнак знає, скільки пристрасть вимагає витрат на карети, рукавички, сукню, білизну і таке інше. Коли кохання занадто довго залишається платонічним, воно стає руйнівним.
Я був готовий віддати своє життя цілком, але не міг розмінювати його на дрібниці.
Хвороба – це випадковість, а нелюдяність – це порок.
Жалість — почуття, яке найважче виносити від інших людей, особливо якщо справді подаємо привід до жалю. Їхня ненависть — зміцнюючий засіб, вона надає сенсу твого життя, вона надихає на помсту, але співчуття до нас вбиває нас, воно ще збільшує нашу слабкість. Це - вкрадливе зло, це - зневага під виглядом ніжності або образлива ніжність.
Він раптом подумав, що володіння могутністю, хоч би як воно було безмежне, не навчає користуватися ним. Влада залишає нас такими ж, якими ми за своєю природою, і звеличує лише великих.
Слава - товар невигідний: коштує дорого, зберігається погано.
Ах, набагато краще знати, що мій коханець лежить у могилі на Кламарському цвинтарі, ніж у ліжку суперниці!