Не називай цієї моєї віри. Я не вірю ні в що. З того часу, як я навчився мислити, відколи мій розум іде своєю дорогою.

Голова папіста міцніша за пляшку. Зате в ній зовсім порожньо.

— Так, у Лоньяку ми пограбували так пограбували! Згадаєш — слинки течуть. — Які гарні шовкові сукні нам дісталися! - Вигукнула Міла. — Скільки гарної білизни! - Вигукнула Трудхен. — Яку спеку ми дали монашкам із великого монастиря! - Втрутився штандарт-юнкер.