Життя не жарт і не забава, життя навіть не насолода... життя - важка праця. Зречення, зречення постійне - ось її таємний сенс, її розгадка: не виконання улюблених думок і мрій, хоч би як вони були піднесені, - виконання обов'язку, ось про що слід дбати людині.
Ну ось вам і спектакль! Ех, право, обережно!
Зв'язатися з дурнем та сатани накладно.
Я радий би до біса провалитися,
Коли б сам я не був чорт!
Що треба нам - того не знаємо ми,
Що ж знаємо ми - того нам не треба.
Хто виріс, той похмурий і вибагливий,
Кому ще рости, той усе зрозуміє.
І занадто старий, щоб знати одні забави,
І занадто молодий, щоб зовсім не бажати.
Без душі та помислів високих
Живих шляхів від серця до серця немає.
Завжди бажання з розумом боролося,
Задоволення не рятує від фантазій,
У звичному щастя є одноманітність,
Дай людям сонце захочуть на полюс.