Анатолій Олексин. У тилу як у тилу
Ми одержимо прагнули до дорослості, але залишалися дітьми.
Ми одержимо прагнули до дорослості, але залишалися дітьми.
Роки... Вони довгі, коли ще попереду, коли мають бути. Але якщо більшість шляху вже пройдено, вони здаються настільки швидкохідними, що з тривогою і сумом думаєш:«Невже так мало залишилося?»