Ніщо не спотворює людину так страшно, як спотворює її терпіння, покірність силі зовнішніх умов.

- Не подобається мені, як живуть купці.
— А звідки б тобі знати, як вони живуть? Чи ти в гості часто ходиш до них? Відкрито людина живе у себе вдома, а як вона там живе – це тобі невідомо.

Біс розумний, та його бог  не любить.

- Книжки читати любиш?
— Ніколи мені читати.
— Якби любив, знайшовся б час.

Я мовчки дивуюсь: хіба можна питати, про що людина думає? І не можна відповісти на це запитання, — завжди думається одразу багато про що: про все, що є перед очима, про те, що бачили вони вчора і рік тому; усе це сплутано, невловимо, рухається, змінюється.