Він дивився на її обличчя, що затулив весь світ, вдивлявся в нього і розумів, що тільки фантазія закоханого може знайти в ньому так багато таємничого. Він знав – є більш прекрасні особи, розумніші й чистіші, але він знав також, що немає на землі іншої особи, яка мала б над ним таку владу. І хіба не він сам наділив його цією владою?
…Сотнями лежали моржі на березі, прийшов мисливець і став одного за іншим прикінчувати палицею. Об'єднавшись, вони могли б легко розчавити його, але вони лежали і не рушали з місця; адже вбивав він лише сусідів — одного за іншим.
... хто пояснюється – той уже виправдовується.
Хіба можна щось пояснити, коли не дивишся один одному в очі?
Кохання не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.
Тільки найпростіші речі ніколи не розчаровують.
Жити означає жити для інших. Всі ми харчуємося один від одного. Нехай хоч іноді теплиться вогник доброти... Не треба відмовлятися від неї... Доброта надає людині сили, якщо йому важко живеться.