Айзек Маріон. Тепло наших тіл
Вона жива, я мертвий, але хочеться вірити, що ми обидва люди. Можете вважати мене ідеалістом.
Вона жива, я мертвий, але хочеться вірити, що ми обидва люди. Можете вважати мене ідеалістом.
Справа не в підтримці популяції, а в збереженні знань, передачі їх іншим поколінням. Тільки так нам не настане кінець.
Ніхто тобі не скаже, яким має бути життя, Перрі. Світ не ідеальний, і не сподівайся, що колись він таким стане. Він такий, який є, а як у ньому жити – вирішувати тобі.
Між мною та рештою світу — величезна прірва. Така широка, що моїм почуттям її не перетнути. Крики глухнуть, і того боку досягають лише стогін і мукання.