Звичайні люди намагалися жити звичайним життям, просто меланхолія поєднувалася в них із чорним гумором.

Ми спочатку вважаємо, що у батьків було чорно-біле минуле, а потім радіємо, виявивши, що вони теж любили яскраві кольори.

Традиційний уклад життя аборигена має сенс лише в контексті того часу, коли з первісного мулу, моря чи неба з'явилися його предки і принесли із собою перший світанок. Англійською мовою цей первісний стан перекладається як«сновидіння» або«ера сновидінь», причому сон тут не означає щось, що трапилося в минулому. Скоріше це всесвіт, що існує паралельно повсякденному, світ, подібний до того, в якому ми діємо, поки спимо. У системі традиційних уявлень аборигенів епоха сновидінь є причина всього сущого. Про цей час розповідають поступово з готовністю слухача. Кажуть, що чассновидінь кожної окремої людини залежить від цього, де була його мати, коли вперше відчула дитя під серцем. Предки, що живуть у цьому місці, дали тобі душу, і коли ти виростеш, їхні історії та пісні будуть довірені тобі, а твої їм.

Дух свята зберігся у серцях людей, але зник із пісень.

Конфуціанці визначили б чашку, виходячи з того, на що вона  схожа, тоді як даоси показали на порожнечу в центрі, без якої вона не була б чашкою.

Батько вів мене за руку і розповідав, що знамениті вітражі собору виготовили близько восьми століть тому і досі ніхто не знає, як "повторити такий відтінок синього". Мені тоді було вісім, і слова батька ввели мене в ступор, адже до цього пам'ятного дня я щиро вірила, що мир і ми разом із ним рухаємося шляхом прогресу. Мої погляди на еволюцію історії на той момент серйозно похитнулися.