Усі важливі речі у цьому світі відбуваються саме за чверть години! За цей час може впасти держава, можна зустрітися і навіки закохатися, можна розпрощатися, можна розпрощатися з одними цінностями та знайти інші! І все це за жалюгідні п'ятнадцять хвилин! Час буває дуже наповненим!
Нехай хтось ще в'якне, що моя постать далека від ідеалу! Це убогий ідеал далекий від моєї постаті.
Ми страждаємо, ми мріємо про щось, а потім це виявляється фальшю, дурницею. І стає зрозумілим, що зусилля абсолютно не коштували жертв. І тоді у фінальний момент ми буваємо розчаровані. Так що, можливо, варто, прибігши першим, зупинитися біля стрічки, не обірвавши її.
Отже, вибір: гарний фінал чи безславна старість?
Моменти, коли можна було зробити вибір і пустити життя іншим руслом, здаються тепер недосяжно прекрасними. Хоча б тому, що неможливо повернутися туди, звідки ти одного дня пішов. У вирішальний момент - і це потім особливо мучить - одне слово, один жест, один рух - і все, поїзд життя пішов іншим шляхом. Сказати "Так" замість "Ні" або, навпаки, сказати "Ні" замість "Так". Чи піти, чи не втекти. І ось людина потім все життя раз-по-раз повертається пам'яттю до цього моменту і здійснює ТІЙ САМІЙ ВСТУП.