Істина ніколи, по суті, не приносить добра людині — це ідеал, якого прагнуть математики і філософи. У людських відносинах доброта і брехня дорожчі за тисячу істин.

На далекому березі до уст підносить знову
Інший Трістан все той же кубок з отрутою,
І Марк інший стежить все тим же поглядом,
Як сховатися від нього поспішає кохання.

Професія поступово поглинала все його життя, як це робила школа. Професією ж його було брехати, викручуватися, ніколи не траплятися на місці злочину — і його життя набувало таких же рис.

Жодна людина не може до кінця зрозуміти іншу, і ніхто не може влаштувати чуже щастя.

Коли грань перейдено, любовний зв'язок стає таким же прозаїчним, як дружба. Полум'я обпалило їх і перекинулося на іншу частину лісу; воно залишило лише почуття відповідальності та самотності.

Однією з властивостей обману є втрата довіри до інших. Якщо я можу брехати та зраджувати, значить на це здатні й інші.

Покажіть мені щасливу людину, і я покажу вам або самозакоханість, егоїзм і злість, або цілковиту духовну сліпоту.

Невже кохання завжди йде второваною доріжкою? І не тільки фізична близькість — все завжди одне й те саме...

Вілсон відчув, що Скобі новачок у світі обману, він не жив у ньому з самого дитинства; і Вілсон відчував щось на кшталт заздрості до Скобі.