Так ось, знищити особистість, придушити волю в даному випадку не вдалося, учень був для цього занадто сильний і твердий, занадто гордий і розумний. Замість знищити його особистість вдалося лише навчити його ненавидіти себе самого.

Можливо, все життя людське – просто зла помилка, викидень праматері, дикий, невдалий експеримент природи.

Тварини справжніші, ніж люди. Вони не хочуть тобі лестити, не хочуть справляти на тебе якесь враження. Нічого показного. Які вони є, такі і є, як каміння та квіти чи як зірки на небі.

Ранок уже позіхав крізь вікна, свинцевий, окаянний ранок дощового зимового дня.

У тебе було якесь уявлення про життя, була якась віра, якесь завдання, ти був готовий до подвигів, страждань і жертв - а потім ти поступово побачив, що світ не вимагає від тебе жодних подвигів, жертв і всякого такого., Що життя - це не велична поема з героїчними ролями і всяким таким, а міщанська кімната, де цілком задовольняються їжею та питтям, кави та в'язанням панчохи, грою в тарок та радіомузикою. А кому треба і хто носить у собі інше, щось героїчне та прекрасне, пошану до великих поетів або пошану до святих, той дурень і донкіхот.

Кожен високий гумор починається з того, що перестаєш сприймати всерйоз власну персону.

Жити повним життям можна лише ціною власного "я".

Якщо тобі неодмінно потрібен чийсь дозвіл на твоє задоволення, то ти справді бідолаха.

Кожна людина вважає страждання, що випали на її частку, найбільшими.

Самотність - це незалежність, його я хотів і його досяг за довгі роки. Воно було холодним, як холодний тихий простір, де обертаються зірки.