Справа художника — спостерігати за тим, що відбувається, і вивчати, вивчати, вивчати.

Найцікавіше, що насправді ми розуміємо набагато більше, ніж нам здається.

Виходьте за звичні рамки, досліджуйте себе, свою творчу сутність і дивіться, що відбуватиметься.

Ідеї ​​ловляться на глибині. По суті, творчість це потік. Завдяки йому життя стає схожим на дивовижну гру.

Чим яскравіше наше внутрішнє світло, тим сильніше воно гріє нас і дарує блаженство.

Просто робіть те, що любите, а що буде потім, нікому не відомо.

Ідеї подібні до риб. Якщо хочете зловити дрібну рибку, залишайтеся на мілководді. Але якщо вам потрібна велика риба, доведеться йти на глибину.

Не можна керувати тим, що знаходиться поза тобою. Поза твоєю досяжністю. Але можна поринути у роботу і зробити все, що від тебе залежить.

Добре, коли художник знає, що таке конфлікт та стрес. Це багате джерело ідей. Але я переконаний, що творити у стані стресу неможливо. Стрес пригнічує творчість.

Фільм має жити своїм життям. Абсурдно, якщо режисер змушений використовувати слова, щоб пояснити, про що його картина... якщо глядачеві заздалегідь розповісти, як було зроблено якийсь епізод і що він означає, то потім ці робочі деталі ввійдуть у безпосереднє сприйняття фільму. І тоді вся картина стане вже іншою. Тому я думаю, що найціннішим і найважливішим є створення простору фільму, а будь-яка спроба озвучити техніку створення порушує враження.