Я хочу бути собою, коли одного ранку прокинуся і піду снідати до Тіффані.

Диких звірів любити не можна: що більше їх любиш, то вони сильнішими стають. А коли наберуться сил — тікають у ліс. Або злітають на дерево. Потім на дерево вище. Потім у небо. Ось чим усе кінчається. Якщо дозволиш собі полюбити дику тварюку, скінчиться тим, що тільки й дивитимешся в небо.

Вона, мабуть, Африки і в очі не бачила... але все ж таки я міг собі її уявити в Африці: Африка – це в її дусі.

Але це дешево носити діаманти, поки тобі немає  сорока. І навіть у сорок ризиковано. По-справжньому вони виглядають лише на старих.

Можна змусити себе полюбити будь-кого.

Ми просто зустрілися одного разу біля річки і все. Ми чужі. Ми нічого одне одному не обіцяли. Ми ніколи... Про Господа Ісуса! Які ж ми чужі? Він був мій.

Іноді дуже вигідно виглядати дурненькою.

... Багатство позбавляє людини почуття міри.

Віддає лайном. Але божественно.

Самотність, як лихоманка, розгулюється вночі.