Ешлі Дьюал. Смертельно чудова

– Прекрасна, – шепоче Диявол, – смертельно прекрасна. Ти не уявляєш, як несправедливий світ, за який ти борешся. Людиною володіють аж ніяк не люди, а монстри, тому що шкодують про вчинене. Люди ж насолоджуються, їм немає ніякого діла до твоїх мучинь, моя люба. Ти можеш кожен день рятувати їх і їхні душі, але вони не скажуть тобі спасибі. Вони не вміють. На землі живуть демони. Не в пеклі.

Докладніше

Ешлі Дьюал. Смертельно чудова

Коли ми розуміємо, що змінились? Коли життя стає чужим? Ми хочемо бути сильнішими, жорсткішими, небезпечнішими. Але кожна з цих якостей набувається в певних умовах. Вони не з'являються з повітря. Чи не виникають просто так. Щоб стати рішучим, міцним і розважливим, потрібно пройти через безліч випробувань і потрібно не лише вигравати, а й зазнавати поразок, інакше не буде сенсу.
То чи справді це добре – стати жорстоким? Розважливим? Холодним? Людинастає черствим через багато обставин, і потім вже не може знову стати теплим і довірливим. Якщо ти небезпечний, то тебе встигли зламати. Значить, тобі було в сотні разів болючіше, ніж тим, хто тебе оточує. І тому ти навчився відрізнятись від них. Ти став сильнішим лише від того, що більше нікому не довіряєш і ні в кого не віриш.

Докладніше