Олександр Миколайович Островський. Серце не камінь
І перша людина гріха не минула, та й остання не мине.
І перша людина гріха не минула, та й остання не мине.
Хорошу людину не можна не полюбити... Кого ж і любити, якщо не хороших людей!
Подяка... адже воно таке почуття, що його не втримаєш, воно з душі проситься.
Багатого важче полюбити. За що я його любитиму! Йому й так жити добре. Бідолашного швидше полюбиш. Думатимеш:«Того в нього немає, іншого немає», – жалкуватимеш і полюбиш.
"Здається". Та чоловік, яким йому треба, таким він і здається: де треба бути смирним, він смиренний, де треба жвавим, він жвавий; де плакати – плаче, де танцювати – танцює. Кожен чоловік коли він не дурень, так шахрай; а у всякого шахрая свій розрахунок. Разіні-то звелись, нині палець у рот не клади, відкусять.
Поки людину не знаєш, то їй і віриш; а як дізнаєшся про діла його, так у справах йому і ціна.