Самота - це не самотність. Це початок самовиховання думок, почуттів, переконань, поглядів.

Доброта – це тон, і не спеціально підібрані слова. Якщо діти відчувають у широкому емоційному діапазоні свого наставника, як він глибоко переживає і радості і прикрості, і тривогу, і обурення, правдивість свого наставника, це і є справжня доброта.

Справедливість це основа довіри дитини до вихователя. Але немає якоїсь абстрактної справедливості — поза індивідуальністю, поза особистими інтересами, пристрастями та поривами.

Ніщо не дивує, не захоплює. Ніщо з такою силою не пробуджує бажання стати кращим, як розумна, інтелектуально багата людина.
Розум виховується розумом, совість – совістю, відданість Батьківщині – дієвим служінням Батьківщині. Все показне виховує в людині лицеміра.

Справедливість – це чуйність вчителя до індивідуального духовного світу кожної дитини.