Вихованням моїм ніхто особливо не займався, тож головним моїм вихователем можу вважати книжкову шафу.

... не треба бути релігійною людиною, щоб відчувати співчуття і бути милосердною.

Існує деяка вертикаль у житті. Людське життя взагалі-то горизонтальне: ми народжуємося, виробляємо своє потомство, чогось досягаємо або не досягаємо, а потім йдемо. Але для когось потрібно знайти цю вертикаль. Є люди, які без цього жити не можуть, вони її шукають.

Ставши людиною, ця істота не перестає бути твариною. Яка складна тут система зв'язків виникає: безперечна тварина, і до цього дня тварина, за всіма ознаками найдосконаліша тварина — активний рух, активне харчування, інстинкти, спільні для риби, змії, кролика та людини.
Інстинкти харчування, розмноження, турботи про потомство. Втім, останнє не у всіх. Не всяка рибка дбає про своїх дітей, деякі лише бризнуть спермою у відповідних обставинах. Але це й у людей буває...

Я глибоко переконана, що кожна людина має свій варіант Бога, настільки ж унікальний, як і вона сама.

Більшість дорослих байдужа до пташиного пір'їнка, до скляної кульки, до кольорового камінчика — і звідси бере початок байдужість до речей, які оточують людину, і байдужість до світу, в якому ці речі існують.

Гідна поведінка — найкраща прикраса жінки.

Коли я підросла, я зрозуміла, що є ціла армія людей, які ховаються від дійсності саме в читанні. Міф  про те, що Росія — сама читаюча країна у світі, стояв, на мою думку, саме на цих людях. І література, здатна замінити собою життя, пронизане фальшом, жорстокістю та убогою ідеологією, існувала: велика російська література.

Написано, що Бог створив людину за образом та подобою Своєю. Але не менш вірне і протилежне: людина створює бога за своїм образом та подобою.

Читання, як і секс у його найпоширенішому вигляді, вимагає двох партнерів – автора та читача. Ці партнери абсолютно необхідні один одному. Щоразу, коли ми беремо в руки книгу, ми готуємо себе до нових солодких, а часом і важких переживань, а коли їх не знаходимо, то з розчаруванням відкладаємо убік тому. Читаючи, ми ростемо, поступово доростаючи до всього кращого, що можна висловити за допомогою алфавіту.