Михайло Юрійович Лермонтов. Сашка: Моральна поема
Вони [чоловіки] великі егоїсти —
Усіх жінок звинувачують, ніби самі чисті.
Вони [чоловіки] великі егоїсти —
Усіх жінок звинувачують, ніби самі чисті.
І що чутка? Дурнів крикливий суд.
Любов неминуча, як доля.
Дружба, як уклін, -
Двозначна річ.
Бджола сідає на квітку,
А не на камінь.
Кого звинувачувати?... На мене, найпрекрасніше
Скласти весь гріх на чорта — він звик
До напраслини.
Страх та подив
Для жінок у важливих випадках – порятунок.
Воювати
З людськими забобонами важче,
Чим тигрів та ведмедів вражати.
До чого, куди веде нас життя, про те
Не з нашим бідним розуміти.