Поки ми тут, на землі, будуємо плани, там над хмарами сміються, готуючи нам несподівані події та випадкові зустрічі.

Дядько Акім пише, що життя — це варіація твого власного всесвіту, і добре б у ньому позбутися шкідливих звичок. Об'їдатися солодким, курити, зловживати алкоголем очевидне. Але є звички, які набагато небезпечніші за захоплення тістечками. Наприклад, порівнювати себе з іншими, намагатися бути як усі, не любити своє тіло, вважати себе негідним кохання.
«Від подібних думок навряд чи позбавишся назавжди, часом вони приходять до кожного. Страшно, якщо шкідливі думки стають життям.

У дитинстві туман лякав своїм зовнішнім проявом, у міру дорослішання пелена огортала і те, що всередині. Відчуття майже ті ж — орієнтири, що збилися. Не бачиш і, найтривожніше, не відчуваєш свого вибору — робиш кроки, не знаючи, що під ногами.

Не треба боятися минулого, Фініку. Про нього треба пам'ятати, але глибоко не пірнай. А якщо поринув углиб, встигни вчасно виринути. Інакше задихнешся. Перед сном думай про завтра. У ньому новий ранок, нове життя.

Допоможи квітам розпуститися в серце ближнього і... повертайся до свого саду.