"У кожного свій спосіб веселитися", — сказав чорт, залізаючи голим задом у кропиву.

За роки служби в поліції Норман переконався, що телепатія все-таки існує. Інша річ, що це важка роботя. Практично нездійсненна... якщо не знати, яку хвилю налаштовуватися. Насамперед треба зрозуміти, як проникнути у свідомість тієї людини, яка тобі потрібна — вритися їй у мізки, на кшталт крихітної землерийки, — і вловити навіть не думку, а хвилю, на якій працює його мозок. Зовсім не обов'язково читати думки. Найголовніше - вловити спосіб мислення. І як тільки ти з ним розібрався, як ти вжився в образ, Тоді вже можна йти прямо - не слідом за наміченою жертвою, але по тому ж шляху, випереджаючи її на крок, тому що ти можеш заздалегідь передбачати всі її події. І одного разу ввечері, коли він (або вона, в даному випадку) найменше цього чекає, ти будеш на місці... затаїшся за дверима... або сховаєшся під ліжком з ножем у руці, готовий встромити його крізь матрац, як тільки бідолаха вляжеться спати.

Пару миттєвостей вона  себе почувала коробкою передач, яку різко перевели зі швидкості на нейтралку... і хоча двигун ревів, як божевільний, нічого не відбувалося. А потім зчеплення схопилося, і коробка м'яко переключилася назад на швидкість.

Чоловіки — звірі, — продовжувала Роза Марена тим самим спокійним безпристрасним тоном. — Одних можна приручити та видресувати. Інших – не можна.

Вона злякалася, бо не можна не боятися чоловіка, який здатний на такий навіжений вчинок: запросто відмовитись від новенького автомобіля, щоб купити своїй дівчині каблучку з діамантом.

До минулого слід ставитися безжально та спокійно. Ті удари, які нас вбивають, не мають значення. Мають значення лише ті, після яких ми вистояли та живемо.

Коли його руки зімкнулися в неї за спиною, вона  подумала, що мало хто з усіх людей, які живуть на землі, знаються на обіймах — мало хто, напевно, розуміє, як чудово перебуває в обіймах іншого, коли хочеться завмерти і не рухатися годинами. Звичайно, є такі, але їхня меншість. Щоб по-справжньому оцінити обійми коханої людини, треба спочатку дізнатися, яке без них.

Вона подумала, що тепер може сказати Біллу про те, про що не наважилася сказати минулого разу. Їй раптом здалося, що це важливе. Що вона має це сказати.
- Білл?
Він глянув на неї, посміхнувшись, але його очі лишалися серйозними.
- Так?
- Не роби мені боляче.

... Для них параноя навіть не спосіб життя, для них параноя - високе мистецтво.

Гарних людей не буває, крихітко, скільки разів я говорив тобі про це? Глибоко всередині ми всі і кожен із нас — мерзота. Сволочі. Ти, я, все.