Але, погодьтеся, бувають дні, коли хочеться абсолютної самотності: воно так само корисне в міру, як пара стручків чилі у м'ясних стравах.

Це найтепліші спогади — ялинка, що світиться, ліани мішури по дому, хлопавки з сюрпризами, шоколадні цукерки в золотій фользі і хвилююче очікування чудес, подарунків.

Коли по-справжньому любиш людину, ти не чекаєш від неї тієї самої кількості почуттів, скільки їй віддаєш.

Потрібно дивитися в обличчя своїм страхам. Тільки так їх можна подолати.

Кожен чує лише себе, відчуває лише свій біль.

…за кожен свій вибір відповідати нам самим. Перед собою насамперед.

Відданим другом може стати і те цуценя, що чекає на свого господаря в бідному притулку, а не в затишній квартирі підприємливих заводчиків.

Чекають. Це почуття всередині відігріває по-справжньому літнім сонцем. Напевно, щастя саме таке – коли на тебе чекають.

Моря та океани – наші віддані слухачі.

Нещасливе кохання з роками стає«красивим болем», який багато вчить.