Не перше століття язик то обростає нісенітницею, то скидає з себе мотлох, при цьому втрачаючи щось і набуваючи - але потроху, не поспішаючи.

Так, сьогодні ми, на жаль, живемо вже не в лоні традицій, коли син  співає з батьком пісні, а дід їм підспівує.