Насмішки, навіть найбездарніші і дурніші, можуть занапастити будь-який характер, навіть найпрекрасніший і благородніший. Взяти, наприклад, осла: характер у нього майже бездоганний, і це ж криниця розуму поруч з іншими звичайними тваринами, але подивіться, що зробили з ним глузування. Замість того, щоб почуватися задоволеними, коли нас називають ослами, ми відчуваємо сумнів.

Усі говорять.«Як тяжко, що ми маємо померти». Чи не дивно чути це з вуст тих, хто відчув тягар життя?

Хоробрість - це опір страху, придушення страху, а чи не відсутність страху. Якщо людина не здатна відчувати страх, про неї не можна сказати, що вона хоробрий, - це було б абсолютно неправильним вживанням епітету.

Коли я роздумую над тим, скільки неприємних людей потрапило до раю, мене охоплює бажання відмовитися від благочестивого життя.