Чак Паланік. Прокляті
Брови Горана здавались такими дикими і зарослими, як лісисті схили Карпат, такими звалювалися і колючими, що якщо придивитися, не рівну годину побачиш серед волосків хижі вовчі зграї, зруйновані замки і горбатих циганок, що збирають хмиз.