Тому що світ наш уже не світ«Отелло». Як для«фордів» потрібна сталь, так для трагедій потрібна соціальна нестабільність. Тепер світ стабільний, стійкий. Люди щасливі; вони отримують все те, що хочуть, і не здатні хотіти того, що отримати не можуть. Вони живуть у достатку, у безпеці; не знають хвороб; не бояться смерті; блаженно не знають пристрасті та старості; їм не отруюють життя батьки з матерями; немає  в них ні дружин, ні дітей, ні любовей — і, отже, нема тревоження; вони так сформовані, що практично не можуть вийти з рамок належного...

- У тебе вигляд зовсім хворий! З'їв щось непридатного?
Дикун кивнув:
— Я скуштував цивілізацію.
-???
- І отруївся нею; душу забруднив.

Вочевидь, новий тоталітаризм не повинен бути схожим на старий. Управління за допомогою кийків і розстрілів, штучно створеного голоду, масового ув'язнення та масових депортацій є не просто нелюдським (ніхто тепер особливо не дбає про людяність), а й явно неефективним, а в наш вік передової техніки неефективність, непродуктивність – це гріх перед Святим Духом. У тоталітарній державі, по-справжньому ефективному, всемогутня когорта політичних босів і підпорядкована їм армія адміністраторів будуть правити населенням, що складається з рабів, яких не треба змушувати, бо вони люблять своє рабство.

Чим обдарованих людей, тим більш здібні він розкладати оточуючих.