Сергій Лук'яненко. Принцеса стоїть смерті
Ніж — це найпростіша, але й найнадійніша у світі зброя. Він не дає осічок, і в ньому не закінчуються патрони. Щоправда, і від свого власника ніж вимагає деяких навичок.
Ніж — це найпростіша, але й найнадійніша у світі зброя. Він не дає осічок, і в ньому не закінчуються патрони. Щоправда, і від свого власника ніж вимагає деяких навичок.
Головний недолік підсвідомих вчинків у тому, що вони незрозумілі собі самому.
Перше кохання не може бути щасливим — інакше друге перетворилося б на прокляття.
Наше ставлення до вбитих на війні — ніби спроба вибачитись за те, що ми самі ще живі...
Вона любила мене того вечора, принцеса з далекої планети, яку вперше захищали не через те, що вона принцеса. Покликавши мене, вона згадала ту мить.
А я любив її все життя.
Нечемно сперечатися із дівчиною. Простіше не залишити для неї можливості вибору.
Вона торкнулася моєї руки.
— Ми перемогли...
Я глянув у вічі — блакитні, як небо Землі, в яких була радість і захоплення, спокій і впевненість. У яких не було і не могло бути кохання.
Ми перемогли. Я програв.
Важкий шлях до мети вибираєш лише тоді, коли легка здається образою мрії. Або коли сам шлях важливіший за результат. Хочеться вірити, що мною керувала перша причина.
Найкращий спосіб вивести супротивника з рівноваги - не реагувати на його образи.
— Мабуть, приємно бути таким зухвалим і самовпевненим, як ти.
- Не знаю, - пробурмотів я, засинаючи, - У мене не виходить бути іншим...