Ложка життя, дві ложки життя. Стара, пом'ята, вищерблена, бляшана ложка, до країв заповнена чимось, що мало б бути солодким, але насправді переповненим гіркотою, чимось, що минуло і пішло, і чого ми навіть не встигли випробувати — нашим життям.

Був чудовий весняний день. Подібні дні приносять людям надію: приємний вітерець, у повітрі тонкі запахи, що б'ють від теплої землі. Самогубна аура.

Мені здається, що безліч людей наклала на себе руки лише для того, щоб вже покінчити з безплідними дебатами над тим, чи зможуть вони покінчити рахунки з життям чи ні.

Власне кажучи, навіть не відомо, чи це лікарня спеціалізувалася на поетах і музикантах, чи самі поети з музикантами спеціалізувалися на шизанутості.