Найменша необережність – і деякі готові робити з мухи слона.

Як це чудово – йти кудись, коли в тебе є ясна та певна мета.

В одному з відгалужень, що веде до ескалаторів, він натрапив на групу підлітків. Чого вони тут стояли? Що робили? Однаково одягнені, з однаковими зачісками... Навіть їхній сміх здавався монотонним та одноманітним.

Як добре, подумала Марія, що після занять коханням не залишається слідів. Обличчя не зеленіє, волосся не обвисає. Адже Бог  цілком міг зробити, щоб так і було. І тоді кінець. Жодної надії.

Зрештою, найвищими істотами не народжуються, а стають. А для цього треба від слів переходити до справ.

З приходом перших квітневих днів щось невловиме проникає в повітря, стосується вашої щоки, відгукується у всьому вашому тілі, і тіло оживає.

Що б ти не робив, люди завжди будуть складати про тебе свою думку. І насамперед будуть ґрунтуватися на твоїй зовнішності.

Взагалі мені здається, що більшість тих, хто бере участь у різних форумах та інтернет — тусовках, — люди самотні. Їхнє життя мізерне. Вони мріють з ким-небудь познайомитися, знайти собі співрозмовника до душі.

Приречений на смерть лише вбиває час, чекаючи свого кінця.

Люди не помічають саме того, що відрізняє їх один від одного.