Скрипка - небезпечний інструмент. На ньому не можна грати погано або просто добре, як на роялі. Посередня скрипкова гра жахлива, а хороша — посередня та ледве терпима. На скрипці треба грати чудово, тільки тоді гра може доставити насолоду.

Якщо ви бачите американця, що сміється, це не означає, що йому смішно. Він сміється через те, що американець повинен сміятися. А скиглять і сумують нехай мексиканці, слов'яни, євреї та негри.

Містер Адамс мав легке ставлення до грошей — трохи гумору і зовсім мало поваги. У цьому сенсі він зовсім не був схожим на американця.
Справжній американець готовий поставитися гумористично до всього на світі, але не грошей.

Різдво в Америці – це велике і світле свято комерції, яке в жодному зв'язку з релігією не стоїть. Це грандіозний розпродаж завалу, і за всієї нелюбові до бога, ми ніяк не можемо звинуватити його у співучасті у цій темній справі.

Що може бути привабливіше вогнів чужого міста...

Захід був чистий, наївний, ніби його намалювала провінційна панночка задовго до того, як на думку їй спали перші, страшні думки про чоловіків.

За півтора місяці життя в Штатах нам так набридла американська кухня, що ми згодні були вживати будь-які їжі – італійські, китайські, єврейські, аби не«брекфест намбр ту» або«динер намбр уан», аби не цю нумеровану, стандартизовану і централізовану їжу. Взагалі якщо можна говорити про поганий смак у їжі, то американська кухня, безумовно, є виразом поганого, безглуздого та ексцентричного смаку, що викликав на світ такі виродки, як солодкі солоні огірки, бекон, засмажений до міцності фанери, або сліпучий білизною і абсолютно безсмачний ( ні, що має смак вати!) хліб.

Іноді буває корисним для кращого знайомства з країною покинути її на один день.

Перший місяць ми трималися непохитно. Ми не пили "Кока-кола". Ми протрималися майже до кінця подорожі. Ще кілька днів – і ми були б вже в океані, поза небезпекою. Але все ж таки реклама взяла своє. Ми не витримали та скуштували цього напою. Можемо сказати абсолютно щиро: так,«Кока-кола» справді освіжає гортань, збуджує нерви, лікувальна для здоров'я, що похитнулося, пом'якшує душевні муки і робить людину геніальною, як Лев Толстой. Спробуй ми не сказати так, якщо це вбивали нам у голову три місяці, кожен день, кожну годину та кожну хвилину!

Всі ці картини нижчі за рівень людської гідності. Нам здається, що це принизливе заняття для людини – дивитись такі картини. Вони розраховані на пташині мізки, на тяжкодумність великого рогатого людства, на верблюжу невибагливість. Верблюд може тиждень обходитися без води, відомий сорт американських глядачів може двадцять років поспіль дивитися безглузді картини.