Нічого не відбувається з волі випадку, нічого не можна пояснити просто успіхом.

І насамкінець — відповідь на запитання«чому?». Урок, який так важко було знайти, так складно вивчити, засвоївся швидко, ясно та просто. Проблеми виникають у тому, щоб їх вирішувати. Чому людська натура, — думав я, — прагне розсувати рамки, встановлені минулим, прагне підтверджувати власну свободу? Це - не виклик, кинутий нам з метою з'ясувати, ким ми є і ким стаємо, - а те, як ми зустрічаємо цей виклик: чи відмовляємося від поєдинку у разі невдачі або винаходимо свій власний шлях відходу з неї, спрямований крок  за кроком до волі.

Страх — це одна з наших думок, яка стала почуттям.

Твій успіх у цьому світі визначається не тим, коли ти починаєш, а тим, коли виходиш із гри.

Важливо не те, що людина говорить або як вона це говорить, важливо те, що і як вона робить.

Поки ми віримо у мрію — ніщо не випадкове.

За світанком захід сонця, за яким знову світанок. Море чистого повітря, дощ, вітер, гроза, туман, блискавки і знову море прозорого чистого повітря.
Сонце жовте, свіже і зовсім не пекуче, якого я досі ніколи не бачив. Трава така зелена, що іскриться під колесами. Блакитне чисте небо, якими і бувають зазвичай небеса, хмари – біліші, ніж сніг на Різдво.
І найголовніше - свобода.