- Так далеко від Таллінна, а цілком пристойне місто, - сказав я. - Не нудно?
- Ти що, - пожвавішав Мишко. - Я тут нещодавно повернувся з Нової Зеландії, так це глуш, я тобі доповім. Взагалі не збагнути, за яким краєм світла знаходишся: ясно тільки, що вгору ногами до всього іншого людства. Жах - одні барани пасуть інших баранів. А біля дверей, зовні, так просто прилаштовані поручні, як на танковій вежі: триматися, коли урагани: щоб, отже, на хрін не здуло. У навколишній Світовий океан. А тут ще – що ти, цивілізація.

За законами, розумієш, сучасної аеродинаміки джміль літати не може. Не повинен, падла, літати! А він літає... сука, комаха неписьменна. Так не вмієш літати сам – не заважай джмелю. Не вчи батька робити дітей.