Станіслав Єжи Лец. Непричесані думки
Будь-яку гидоту я бачу наскрізь – тоді помітними залишаються лише переваги.
Будь-яку гидоту я бачу наскрізь – тоді помітними залишаються лише переваги.
Важко визначити, хто з тих, хто плив за течією, робить це добровільно.
Коли я самостійно приходив до думки, вже висловленої десь великим філософом, це не підносило мене в моїх очах, а принижувало його.
Що це – мікроманія чи мегаломанія?
Я даю вам гіркі пігулки у солодкій оболонці.
Самі пігулки нешкідливі, вся отрута – у їх солодощі.
Я не наздогнав свого часу? Мабуть, я відчував, що воно переслідує мене.
Читати мене повинні мало хто, розуміти - ще менше, а вже тих, хто прийме мене близько до серця, зовсім мало. Але якщо так, то, може, мені й до старості вдасться дожити.
Той, хто сіє жах, бажає зібрати звичайнісінький хліб.