Особливо важко, коли тобі завдає біль людина, яка була твоїм другом і тому знає, як тебе краще вразити.

Світло існує тому, що є темрява. Життя – тому, що є смерть. Добро – тому, що є зло. Порятунок існує, тому що є прокляття.

Як швидко ми прощаємо собі образи, завдані ближнім, коли виникає потреба у допомозі останніх!

Щастя — це більше, ніж відсутність нещасть.

Мучити ближніх прагне лише той, хто сам нещасний?

Самотність стає нашою долею лише за нашим власним вибором.

Жахливо, коли через чуже щастя тобі стає сумно на душі.

Воістину моторошна думка: як часто люди благородні та поблажливі звертають свою любов до тих, хто її не заслуговує.

З минулим не можна розлучитися. Наше минуле це ми самі.