— Спершу, — каже Манус. — Батьки дають тобі життя, а потім намагаються нав'язати своє власне.

Зазвичай набагато простіше жити, не даючи світові знати, якщо щось не так.

І ще прикол: наскільки б ти не вважала, що любиш когось, все одно доведеться відступити назад, коли калюжа його крові підтече надто близько.