Іван Сергійович Тургенєв. Напередодні

Я й не підозрювала, що в мене сумний вигляд. Я думаю, це тому, що я одна, все одна, з усім моїм добром, з усім моїм злом. Нема кому простягнути руку. Хто підходить до мене, того не треба; а кого б хотіла... той іде повз.
Докладніше

Іван Сергійович Тургенєв. Напередодні

Трапляється, що людина, прокидаючись, з мимовільним переляком запитує себе: невже мені вже тридцять... сорок... п'ятдесят років? Як це життя так скоро минулося? Як це смерть так близько насунулася? Смерть як рибалка, який упіймав рибу в свою мережу і залишає її на якийсь час у воді: риба ще плаває, але мережа на ній, і рибалка вихопить її — коли захоче.

Докладніше

Іван Сергійович Тургенєв. Напередодні

Ходити удвох із улюбленою істотою в чужому місті, серед чужих, якось особливо приємно: все здається прекрасним і значним, усім бажаєш добра, миру і того ж щастя, яким виконаний сам.

Докладніше

Іван Сергійович Тургенєв. Напередодні

— Ви дуже любите свою батьківщину? - Промовила вона  несміливо.
- Це ще не відомо, - відповів він. – Ось коли хтось із нас помре за неї, тоді можна буде сказати, що він її любив.

Докладніше

Іван Сергійович Тургенєв. Напередодні

- Дитя, - промовила Олена, подивившись йому вслід.
- Художник, - промовив з тихою усмішкою Берсенєв. — Усі митці такі. Треба їм прощати їхні капризи. Це їхнє право.

Докладніше

Іван Сергійович Тургенєв. Напередодні

Я хотів тільки пояснити, чому природа, на твою думку, так на нас діє. Тому що вона будить у нас потребу любові і не може задовольнити її. Вона  нас тихо жене в інші, живі обійми, а ми її не розуміємо і чогось чекаємо від неї самої.

Докладніше