Тоді вона  ще не знала, що уява є початком творення. Ти уявляєш собі те, чого хочеш; ти хочеш того, що уявила, і врешті-решт твориш те, чого хочеш.

Мені страшно завжди жити віч-на-віч із самим собою. Тебе я люблю, себе ні. Мені хочеться бути іншим, кращим, ніж зараз, хочеться знову і знову починати все спочатку, змінюючись як змія змінює шкіру. Я сам собі набрид. Проте змушений залишатися собою не день, не місяць, на завжди. Думка про це жахає мене.