З подібного самообману, що передбачає, що життя — це битва, яку можна програти кожну хвилину, зробивши лише один хибний хід, виникає пристрасть до регулярності. Люди звикають бути лише наполовину живими.

Свобода - це право працювати розумну кількість часу і отримувати за свою працю відповідну винагороду для забезпечення пристойного рівня життя, право мати можливість розпоряджатися своїм власним життям.

Ось так завжди з мудрими людьми — вони настільки розумні та практичні, що абсолютно точно знають, чому нереально те чи інше; вони чомусь схильні до обмежень. Саме тому я волію не мати справ із дипломованими фахівцями. Якби у мене виникло бажання порозумітися з конкурентами нечесними способами, обов'язково порадив би їм кілька фахівців. Вони зазвичай дають так багато корисних порад, що у них не залишається часу працювати.

Влада і техніка, гроші та товари мають цінність і корисні лише доти, оскільки вони дають людині свободу.

Бізнес, в основі якого лежить нестримне бажання збагатитися як замок, збудований на піску. Це ризикована і небезпечна гра, і мало хто з її учасників тримається довше за кілька років. У цьому є суть і сенс бізнесу — виробляти для споживання, а не для спекуляції чи набивання кишень. Виробництво споживання має на увазі під собою наступне: вироблена продукція має високу якість і низьку ціну, при цьому вона  повинна бути корисною не тільки виробнику, а й покупцю. Якщо перекрутити призначення грошей, то і призначення продукції перекручується на догоду виробнику.

З бабусею мені завжди було простіше. Невисока, щупла, вона  вся складалася з хустки, спідниці до підлоги та зморшкуватого обличчя. Зростанням трохи більше метра.
А вся душа наповнена відданістю улюбленим діткам та молитвами.

Чим більше я розмірковую і оглядаюсь на минуле, тим ясніше відчуваю свою обмеженість.

Праця і лише працю творить і приносить конкретні плоди.

Все перебуває в русі і від початку було призначено для руху. Життя тече. Навіть якщо людина постійно живе на одній і тій же вулиці і в тому самому будинку, сама вона щодня інша.

Ми надто багато зробили для того, щоб злякати радість життя.