А чому для багатьох так нестерпний плач — дитячий, жіночий, будь-який, чому? Та тому, що ми плачемо разом з Іншим. Жаль - це і є власний плач, тільки внутрішній, згорнутий (а часто і цілком розгорнутий) - плач Дитини в тобі, що відгукується на Дитину в Іншому. Супутнє роздратування навіть злість зрозумілі: це тобі боляче і страшно, це твоя Дитина вимагає припинити!

Щоб перемогти сильного суперника... я мушу його вивчити. А щоб вивчити, я маю в нього закохатися.

Долучись до чужого болю та чужої обмеженості — тоді визначиш і міру вимогливості, і міру поблажливості.