У кожен момент життя людина має жити внатяг, з відчуттям сюрпризу. З такою собі прихованою від світу шоколадкою у внутрішній кишені, з очікуванням свята в душі. Дихати мрією та жагою змін. Людина, що зажерлася, — людина перекреслена.

А зараз люди дрібні. Начебто і вбивають рідше, зате гадять частіше. І люблять, мов дохлу кішку гладять, і гніваються половинчасто, і прощають у третину серця.

Ніяка інша частина тіла не шкодить людині більше за його власну мову.

З жінкою, на яку не маєш жодних видів і яка не має жодних видів на тебе, просто, легко та радісно бути щирим.

Ніщо так тверезо і швидко не ставить людину на місце, як голі факти.

Більшості людей щастя також протипоказане. Вони миттєво починають шукати, чим покарати себе і мало не бите скло гризуть.

Те, що ти припинив боротися з мороком, не означає, що морок перестав боротися з тобою.
Те, що ти перестав вірити у світло, не означає, що світло перестало вірити в тебе.

Тобі погано? Не хочеться жити? Присядь сто разів! Вже трішки захотілося? Якщо ні, пробіги кілометри два в швидкому темпі, поки серце не застрибає в роті, або, якщо ти людина практична, сходи на ринок, купи 50 кг картоплі та принеси додому по картопліні. Якщо ж і бігти в брухт, і присідати небажання, значить, і глобальної туги ніякої немає, а є тільки купа ліні, що погано пахне.

Ну і що? Людині не повинно бути нудно із собою. Якщо він боїться тиші, щось із нею гаразд. Значить, він намагається щось у собі розтоптати, – сказав Матвій упевнено.
Ірка швидко глянула на нього. Вона  завжди лякалася і водночас раділа, коли хтось висловлював думки, що приходили їй самій. Вона  й сама помічала, що багато людей буквально ковбасить від тиші. Вони фізично не знаходять собі місця, якщо випадково у ній опиняються. Починають метатися. Намагаються включити телевізор, радіо – все, що завгодно. Мабуть, у ці хвилини бідолахи з жахом виявляють, що вони живі, реально існуючі, а не тільки ті, що жують, сплять чи споживають, і спробують якнайшвидше заглушити в собі жахсамостійного буття. Убийте мене хтось, бурмочіть, кричите, розповідайте мені ваші нібито останні і нібито важливі новини – тільки щоб я скоріше забув, що я – це я, і скоріше знову розчинився б у жуйному бутті!