Це тільки дауни-казкарі думають, що дитинство - ідеальний час. Сюсю-муму у сиропі!«Не рви листочок! Листя — це пальчик дерева!» Ти не рвеш листочок і всіх шкодуєш, а якийсь Вася в пісочниці вставляє тобі лопату в ніс, надягає на голову відро і співчутливо питає: Больно? Але це ще блазень із ним! Вася намочить штани, зареве, і його за вухо потягнуть додому. А от зі школи вже нікуди не дінешся. Тут ти у пастці. Ніколи в житті людини не труять сильніше, ніж у якомусь сьомому-восьмому-дев'ятому класі. І хто? Не якісь виродки, які кішок вішають, а цілком нормальні начебто люди, які потім за все своє життя про це навіть не згадають.

Нерідко трапляється, що людина, яка опинилась в обіймах мороку, дізнається про це останнім, коли для інших це давно очевидно.

Теорія без практики – це рюкзак із підручниками з плавання за спиною тонучого.