Герберт Уеллс. Машина часу
Всі наші почуття та здібності знаходять свою гостроту тільки на точилі праці та необхідності.
Всі наші почуття та здібності знаходять свою гостроту тільки на точилі праці та необхідності.
Ми постійно уникаємо цього моменту. Наше духовне життя, нематеріальне і не має вимірів, рухається з рівномірною швидкістю від колиски до могили за Четвертим Виміром Простору — Часу.
Ви робите помилку, кажучи, що не можна рухатися у Часі. Якщо я, наприклад, дуже яскраво згадую якусь подію, то повертаюся на час її скоєння і ніби подумки відсутній. Я на мить роблю стрибок у минуле. Звичайно, ми не маємо можливості залишитися в минулому на будь-яку частинку Часу, подібно до того, як дикун або тварина не можуть повиснути в повітрі на відстані хоча б шести футів від землі. Щодо цього цивілізована людина має перевагу перед дикуном. Він всупереч силі тяжіння може піднятися на повітряній кулі. Чому ж не можна сподіватися, що зрештою він зможе також зупинити або прискорити свій рух за Часом чи навіть повернути у протилежний бік?
... навіть у той час, коли зникає сила і розум людини, вдячність і ніжність продовжують жити в серцях.
Кажуть, все життя - це сон, і до того ж поганий, жалюгідний, короткий сон, хоча інший все одно не насниться.