…Хіба коли люблять, принижують?

Не можна без наслідків для здоров'я день у день проявляти себе гидко тому, що відчуваєш; розпинатися перед тим, чого не любиш, радіти з того, що приносить нещастя. Наша нервова система не порожній звук, не вигадка. Вона  — фізичне тіло, що складається з волокон. Наша душа займає місце у просторі і поміщається у нас як зуби у роті. Її не можна без кінця гвалтувати безкарно.

Принадність моя незабутня! Поки тебе пам'ятають вгинання ліктів моїх, поки ще ти на руках і губах моїх, я буду з тобою. Я виплачу сльози про тебе в чомусь гідному, що залишається. Я запишу пам'ять про тебе у ніжному, ніжному, щемливому сумному зображенні. Я залишусь тут, доки цього не зроблю. А потім і сам поїду.

Мистецтво служить красі, а краса є щастя володіння формою, форма є органічний ключ існування, формою має володіти все живе, щоб існувати і, таким чином, мистецтво - є розповідь про щастя існування.

Прощавай, єдино кохана, назавжди втрачена!

Ми народжуємось жити, а не готуватися до життя.